Небеса блакитні
Сяють з глибини,
А пшеничні й житні
Мерехтять лани.
Образ цей не зблідне,
Хоч минуть жнива.
Це знамено рідне –
Злото й синява.
(Дмитро Павличко)
Вишиті сорочки та рушники, мальви й калина під вікном, золоті ниви та безкрайнє синє небо, гордий тризуб та наш рідний стяг – усе це символи нашої самобутності, які ми успадковуємо від дідів-прадідів та передаємо нащадкам.
Сьогодні, 23 серпня, у Черкаському районі відзначили прийдешній День Незалежності та День Українського Прапора – нашої національної святині, звитяжного уособлення духу українського народу.
Найбільшим творінням української нації стала наша вільна та незалежна Українська держава. 28 років тому ми утвердили своє право бути господарями у власному домі; зараз ми гідно та непохитно це право відстоюємо. Наші предки, що віками боролися за незалежність, залишили нам не просто рядки у літописах. Від них ми успадкували духовну силу й особливу українську ідентичність, наш самобутній «код української нації», народжений у славі, трудах і терпінні багатьох поколінь. В ті далекі часи й сягає коріннями впевненість: ми можемо самі визначати свою долю, можемо бути рівними серед рівних у колі інших народів.
Із нагоди двох величних свят над бідівлею Черкаської районної державної адміністрації було урочисто піднято Державний Прапор, після чого відбулися районні урочистості, під час яких лунали привітання від керівництва району та від депутата Черкаської обласної ради Анатолія Яріша. Також гості могли насолодитися яскравою концертною програмою від аматорських колективів Черкаського району.
