09.04.2019      Коментарі Вимкнено до Загальні відомості

Загальні відомості

Черкаський район розташований у східній частині Черкаської області. Він простягнувся смугою уздовж правого берега Дніпра на 76 км і шириною до 25 км, займаючи площу трохи більше, ніж 1,6 тис. квадратних кілометрів.

Територія району знаходиться на Придніпровській височині. Поверхня низинна, подекуди покрита лісами, поступово уступами знижується до Дніпра. На північному заході району високий і вузький Мошногірський кряж. З східного боку від нього у південно-західній частині району знаходиться Ірдинсько-Тясминська низина з величезним Ірдинським болотом, у якому значне місце займає торф’яне Ірдинське родовище, площа якого 4792 га з середньою товщиною торф’яного шару 2,75 м. Річки Дніпро і його притоки Рось, Вільшанка і частково Тясмин – обрамовують територію району. Район безпосередньо межує з Канівським, Корсунь-Шевченківським, Городищенським, Смілянським, Кам’янським, Чигиринським районами, по Дніпру – з Золотоніським та Чорнобаївським районами. Особливості рельєфу, кліматичних умов і ґрунтів визначають рослинний і тваринний світ місцевості. Черкаський район лежить у південній лісостеповій зоні. Ліси займають 62,6 тис. га. Цією особливістю Черкаський район вирізняється серед інших районів області.

Найбільший лісовий масив – Черкаський бір, що розкинувся на правому березі Дніпра біля Черкас.

Черкаський район володіє кількома пам’ятками архітектури, як загальнодержавного так і місцевого значення. Це насамперед Миколаївська церква у селі Думанцях, збудована ще у 1789 році, Преображенська церква-у селі Мошни та церква Онуфріївського монастиря-у селі Чубівка, які були збудовані відповідно у 1830-1880 роках.

Дві території є природоохоронними об’єктами загальнодержавного значення: Руськополянський заказник та “Мошенська діброва”. Останній відзначається рідкісним за красою ландшафтом, віковими дубами і чистими природними джерелами. Багатством живої природи різняться заказники місцевого значення, яких тут аж 8. Це “Прироські луки” в селі Тубільцях, “Дахнівський” у однойменному лісництві, “Сфагнове болото” на Тясмині, “Ординське болото” на Ірдині, “Імшан” у селі Яснозір’я. Заказник “Імшан” є резерватом плямистих оленів, завезених в Україну з Далекого Сходу, а у вищезгаданому заказнику “Мошенська діброва” міститься природне нерестилище рідкісного і маловивченого виду жаб-сірої ропухи.

Територію району вздовж і впоперек перетинають автошляхи, які єднають обласний центр з містами і районами Черкащини, зокрема, Смілою, Золотоношею, Каневом, Чигирином. Довжина автомобільних шляхів-320,9 км (101.2 км-державного значення , 219,7 км-місцевого значення), у тому числі з твердим покриттям-320,9 км. Пролягає тут також відрізок залізниці Москва-Одеса зі станціями „Черкаси” та „Білозір’я”.

Територія району займає площу 161,8 тис. га, у тому числі:
– ріллі – 48,2 тис. га;
– лісів – 65,7 тис. га;
– водного фонду – 21,7 тис. га.

На території району проживає 74,099 тисячі жителів.

Золотий фонд Черкаського району – його роботящі, талановиті люди, наша гордість, наша слава. В літопис Черкаського району славні сторінки вписали колишні керівники району Микола Іванович Чепурний, Сергій Михайлович Вансяцький, від яких ми перейняли естафету добрих трудових традицій. Далеко за межами Черкаського району відомі імена двічі Героїв Соціалістичної Праці, троє – стали повними кавалерами орденів Трудової Слави, понад 300 осіб нагороджені орденом Леніна, багатьом присвоєно високе звання «Заслужений працівник». В кожному селі Черкаського району, в кожному трудовому колективі працювало і працює багато висококваліфікованих майстрів своєї справи, які продовжують славні традиції своїх попередників.

Щедрий хлібом і піснею Черкаський край. То ж нехай не переводяться його славні традиції, не мліє криниця душі народної.

Завітайте у наші села і ви відчуєте справжню українську гостинність і щедрість, доторкнетесь душею до глибоких народних джерел самобутньої творчості.