Українці, українки!
Наші захисники й захисниці!
Я не втомлююся повторювати ці слова, звертаючись до всіх – усіх, хто захищає державу. Сьогодні ці слова звучать особливо. У Міжнародний день медичної сестри. Професійне свято десятків тисяч українок, а також і українців – медичних братів, які роблять одну з найголовніших справ для перемоги – рятують життя наших воїнів, наших цивільних людей.
Мав честь сьогодні вручити державні нагороди й відзнаки представницям цієї професії. Тим, хто під ворожими обстрілами та в час окупації не припиняли працювати й рятувати людей.
Тетяні Тарасенко, Аллі Чернець та Людмилі Гусак із Сумської області. Вірі Целик, Оксані Уманець та Ірині Вернигорі з Чернігова. Оксані Баландіній з Луганської області. Світлані Клименко та Марії Адаменко з Київщини. Наталії Абашник із Харкова.
Від усього серця я дякую всім медичним сестричкам, усім медичним працівникам і працівницям, які щодня й щоночі допомагають українцям боротися. І я закликаю сьогодні всіх, хто ще не встиг подякувати їм: зробіть це. І вісім років війни на Донбасі, і два роки пандемії, і третій місяць повномасштабної війни та й усе своє професійне життя вони присвячують вам, нам, всім – суспільству. Тому, щоб Україна жила.
Мені було дуже приємно побачити й умови роботи наших медиків у Центрі дитячої кардіології та кардіохірургії у Києві. Новий корпус Центру був побудований у межах нашої програми «Велике будівництво». І це справді сучасний корпус. У ньому відчуваєш, що наша медична система, наша медицина справді може бути на одному рівні з найкращими світовими медичними системами.
Ми вкладалися в розвиток медицини та всієї соціальної інфраструктури до війни, і ми обов’язково продовжимо робити це після війни. Хай окупанти не сподіваються, що вони нас зупинять.
За час бойових дій із 24 лютого російські війська зруйнували 570 закладів охорони здоров’я. Повністю знищили 101 лікарню. Що це таке? Це дурість. Це варварство. Це самознищення Росії як держави, на яку хоча б хтось у світі міг дивитись як на культурну націю.
Сьогодні вночі вони завдали удару по Чернігівщині, іще й по школах. Звичайно, російська держава в такому стані, що будь-яка освіта їй тільки заважає. Але чого можна досягти знищенням українських шкіл?
Усі російські командири, які віддають такі накази, просто хворі. І невиліковно.
Але всі лікарні, які окупанти зруйнували, всі школи, всі університети, які вони розбомбили, всі будинки, мости, підприємства – ми все відновимо.
Окупанти били сьогодні ще по Полтавщині, по Кременчуку. Знову по заводу, щоб у людей не було бензину. Реально хворі. По Запорізькій області, по містах і селах Донбасу. Але що це їм дає?
Російська стратегічна поразка очевидна вже всім у світі й навіть тим, хто ще продовжує з ними спілкуватися. Просто в Росії поки немає сміливості це визнати. Вони боягузи. І намагаються сховати правду за ракетними, авіаційними та артилерійськими ударами. Тому наше завдання – боротися, поки ми не досягнемо своїх цілей у цій війні. Звільнити нашу землю, наших людей і надійно гарантувати нашу безпеку.
Говорив з Президентом Фінляндії. Обговорили з ним євроінтеграцію України та оборонну взаємодію.
Говорив і з Президенткою Словаччини Зузаною Чапутовою. Подякував за надану Україні підтримку. Домовилися про наступні кроки по всьому спектру відносин: оборона, санкції, економіка, зокрема імпорт пального, і подальше зближення з Європейським Союзом.
Готуюся продовжити спеціальні формати спілкування з дружніми суспільствами, зокрема зі студентами країн-партнерів. Скоро звертатимусь до американських студентів. Також і до студентів країн Європи. Маємо поширювати наші українські ідеї та роз’яснювати на всіх рівнях, яким саме ми, українці, бачимо життя Європи та світу після цієї війни. Війни, яка змінює все у світовій політиці.
Вдячний другу України, Прем’єр-міністру Нідерландів Марку Рютте за сьогоднішнє звернення до Верховної Ради України. Це важливий жест підтримки. А ще важливіше те, що Нідерланди адвокатують відмову від російської нафти й готові реалізувати це без зволікання.
Підписав укази про нагородження наших захисників. Звання Героя України присвоєно полковнику Качуру Роману Володимировичу, командиру 55-ї окремої артилерійської бригади оперативного командування «Схід» Сухопутних військ. Державними нагородами відзначені 269 військовослужбовців Збройних Сил України, з них 14 – посмертно.
Вічна слава всім, хто став на захист України!
Вічна пам’ять кожному й кожній, хто віддав життя за Україну!
Слава Україні!
