Українці! Українки!
Усі наші захисники й захисниці!
Вчора християни східного обряду святкували Великдень. Традиційне привітання «Христос воскрес!» звучало також і в Росії. Але чи означали там ці слова те ж саме, що й в усьому православному світі?
Росія «привітала» Україну з Великоднем повітряною загрозою майже по всій нашій державі, ракетним ударом по Полтавській області, ракетними ударами по Кременчуку. Для чого був потрібен цей удар у Великдень? Немає такої військової загрози, від якої це могло б убезпечити Росію. Це просто свідоме знищення життя в Україні. Знищення, яке не припинилося навіть у найбільше православне свято.
Тож чи християни ці люди, які продовжували і вчора обстрілювати наші міста й громади? Які обстріляли Чугуїв Харківської області. Які вбили на Великдень ще двох дітей у Донецькій області – дівчаток пʼяти й чотирнадцяти років.
Вбивати дітей, руйнувати життя, покривати цинічною й тотальною брехнею зроблене проти мирних міст – усе, що робить Росія на території України, – це точно не християнство. Це те, чому протистояв Христос.
І не християни люди, які вкотре відмовилися відкрити гуманітарні коридори з Маріуполя. Не християни люди, які знімали в окупованих районах України пропагандистські репортажі про роздачу нібито гуманітарних пасхальних наборів. Тим паче кожен знає, зокрема і в Росії, що до 24 лютого в усіх українців в усіх куточках України була змога святкувати Великдень вільно в будь-якому храмі й без будь-яких «гуманітарних» наборів.
Не християни люди, які намагаються збудувати в захоплених районах Херсонської та Запорізької областей жорстокий окупаційний режим, тримають людей у заручниках, катують людей. Які навіть у Великдень не давали людям залишити окуповану територію, погрожували смертю.
Росії пропонувалося великоднє припинення вогню. Але православний світ побачив, що для російських загарбників Великдень нічого не означає. Це для них просто червона дата в календарі, для якої потрібні спеціальні слова, спеціальна поведінка, але не те, що називається вірою, і не те, що називається християнським добром.
Російська армія зробила цей Великдень червоним не тільки формально в календарі, а й червоним від крові. Християни такого б не зробили, маючи можливість встановити мир.
Тож тримати свічку в руках у храмі ще не означає бути християнином. Їсти або навіть святити паски щороку – цього також замало, щоб бути людьми, щоб бути християнами.
І я вдячний усім нашим поліцейським, усім працівникам Служби безпеки України, усім взагалі, хто відповідав за безпеку на Великдень, за те, що вчора не допустили жодної провокації. Усього того, що російські пропагандисти анонсували напередодні.
Збройні Сили України стримують атаки російських військ на ключових напрямках. У Харківській області – на Ізюмському напрямку, на Донбасі – особливо біля Попасної, в Маріуполі, де триває опір захисників міста, у південних районах, де окупанти намагаються перейти в наступ.
Повітряні тривоги сьогодні вранці знову були майже по всій території нашої держави. Вінницька область, Рівненська, Львівська, Одеська – ракетна загроза. Росія не полишає спроб зламати наш опір, щоб… Досягти чого?
В окупованих районах або вже настала гуманітарна катастрофа, або залишається дуже мало часу до неї. Не вистачає базових продуктів, не вистачає ліків. У людей немає засобів для нормального існування, немає елементарної безпеки. Немає всього того, що було до 24 лютого. Що було в Донецьку й Луганську до 2014 року. Всього того, що ми обов’язково повернемо після звільнення нашої землі.
Продовжуємо робити все для вигнання окупантів та відновлення миру для всіх наших людей. Ключовий елемент цього процесу – міцність Збройних Сил України. Наявність достатньої кількості та якості зброї, достатньої кількості та якості боєприпасів.
Допомога Україні була питанням номер один на переговорах з представниками Сполучених Штатів Америки, які вчора прибули у Київ, – Держсекретарем Ентоні Блінкеном і міністром оборони Ллойдом Остіном. Наші переговори з ними були достатньо довгими – понад три години – і змістовними. Обнадійливими і, що важливо, результативними.
Я вдячний народу Сполучених Штатів Америки та особисто Президенту Байдену за потужну й щиру підтримку, яку ми одержуємо. Це реальні речі, які посилюють не лише нашу державу, а й демократію в цілому.
Ми однаково зі Сполученими Штатами розуміємо: коли демократія виграє в одній країні, вона виграє в усьому світі. Коли свободу захищають в одній країні, її захищають в усьому світі.
Узгодили з американською стороною подальші кроки для зміцнення Збройних Сил України, задоволення всіх пріоритетних потреб нашої армії. Серед іншого це стосується й підготовки до великої міністерської зустрічі в Німеччині у вівторок – зберуться сорок міністрів оборони держав-партнерів. Ключове питання – захист України, захист свободи на сході Європи.
Обговорили шляхи посилення санкцій. Той факт, що Росія не шукає миру й демонстративно вбиває навіть на Великдень, свідчить, що потрібен більший санкційний тиск. Потрібно перекрити всі можливості Росії обходити санкції. Тож ми передали партнерам спеціальний План щодо посилення санкцій проти Російської Федерації, який розробила міжнародна експертна група під керівництвом Андрія Єрмака та Майкла Макфола.
Окремий пункт переговорів – фінансова підтримка для України. Коли тиранія має колосальний фінансовий ресурс від експорту нафти й газу, питання фінансової підтримки свободи стає життєво важливим. Почув повне розуміння цієї позиції від американських друзів. Не тільки в контексті допомоги Україні зараз, у час війни, а й для післявоєнної відбудови.
Продовжили й обговорення питання про безпекові гарантії для України. Впевнений, що Сполучені Штати можуть бути лідером серед майбутніх країн – гарантів безпеки України. Основна мета для нас усіх – зробити Європу та світ безпечнішим після війни, гарантувати, що архітектура безпеки спрацює у випадку будь-яких нових загроз.
Був радий почути від наших друзів підтвердження того, що Посольство Сполучених Штатів знову запрацює в Києві найближчим часом. Також відбудеться й призначення нового Посла США в Україні. Це дуже корисний жест підтримки нашої держави.
Провів важливу розмову з Президентом Туреччини Ердоганом. Про ситуацію в Маріуполі та необхідність евакуації цивільних і поранених, про необхідність негайного обміну заблокованих українських військових.
Обговорили переговорний процес з Росією, оборонні питання. Детально торкнулися й загрози світовому продовольчому ринку, спровоковану Росією, яка заблокувала наші чорноморські порти.
Зростання цін на продовольство вже досягло критичного рівня у багатьох країнах. Але це тільки початок. Якщо Росія не почне шукати мир, питання продовольчої безпеки в багатьох країнах перетвориться на питання фізичного виживання мільйонів людей, а отже, й стабільності державних систем.
Дедалі більше політичних лідерів світу усвідомлюють цю загрозу. Тож очікуємо більшого тиску на Росію.
Привітав Президента Франції Макрона з перемогою на виборах. Вночі говорили з паном Президентом. Україна завжди цінуватиме його підтримку, завжди буде вдячною за допомогу Франції. Переконаний, ми зможемо зробити разом з Францією, разом з Президентом Макроном ще дуже й дуже багато для захисту нашої спільної свободи, нашої єдиної Європи.
Вчора ж пізно ввечері після всіх зовнішньополітичних справ підписав важливі укази про нагородження наших героїв. Державними нагородами України відзначені 188 військовослужбовців Збройних Сил України і п’ятеро працівників Служби безпеки України.
Звання Героя України присвоєно полковнику Чаюку Денису Валентиновичу, заступнику командира 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, за особисту мужність та результативність у боях з окупантами, за знищення техніки й живої сили ворога.
Слава всім нашим героям!
Вічна пам’ять кожному, хто віддав життя за Україну!
Слава Україні!
