Шановні українці, українки!
Сьогодні в мене небагато слів, немає багато часу та є дуже багато емоцій і ще більше завдань. Такий зараз момент. Переломний момент, коли говорити можна й треба тільки про найголовніше.
Так, є переговорний процес, який триває. Але це – поки слова. Поки без конкретики.
Є також інші слова, які звучать про нібито відведення російських військ від Києва та Чернігова. Про нібито зниження активності окупантів на цих напрямках. Ми знаємо, що це не відведення, а наслідки вигнання. Наслідки роботи наших захисників. Але також бачимо, що в цей же час відбувається накопичення російських військ для нових ударів на Донбасі. І до цього ми готуємося.
Ми нікому не віримо – у жодні красиві словесні конструкції. Є реальна ситуація на полі бою. І зараз – це найголовніше. Ми нічого не віддамо. І будемо боротися за кожен метр нашої землі, за кожну нашу людину.
У такій ситуації, у якій зараз перебуває наша держава, не повинно бути таких дискусій, до яких суспільство та наш політикум звикли в мирний час.
Якщо хтось вдає, ніби може повчати наші Збройні Сили, як воювати, як протистояти ворогу, то найкращий шлях це зробити – вирушити на поле бою безпосередньо.
Не з крісла вдома чи в тому місці, куди виїхали по безпеку. А з реальних бойових зіткнень. Якщо до цього не готові – не варто й починати повчати наших захисників та наших захисниць.
Сьогодні в мене був дуже активний дипломатичний день. Складний. Пріоритети відомі. Їх три: зброя для України, нові санкції проти Росії та фінансова підтримка для нашої держави.
Відбулася розмова з Президентом США Байденом. Дуже детальна, тривала годину.
Звичайно, подякував Сполученим Штатам за новий пакет гуманітарної допомоги обсягом 1 мільярд доларів і додаткові 500 мільйонів доларів прямої бюджетної підтримки. І наголосив на тому, що саме зараз – переломний момент.
Я назвав Президенту Байдену, що необхідно Україні. І був максимально щирим з ним. Для нас принципова підтримка Сполучених Штатів. І зараз особливо важливо підставити плече Україні, показати всю могутність демократичного світу.
І якщо ми хочемо боротися за свободу разом, то тоді ми просимо в наших партнерів… А якщо ми реально виборюємо свободу та захист для демократій разом, то ми маємо право вимагати допомогу в цей переломний непростий момент. Танки, літаки, артилерійські системи… Свобода має бути озброєною не гірше, ніж тиранія.
Про це сьогодні говорив також і у зверненні до парламенту та народу Норвегії. Однієї з держав, яка підтримала нас відчутно. Закликав ще допомагати Україні. Також зброєю, санкціями проти Росії.
Говорив сьогодні з Президентом Єгипту та зі Спадкоємним принцом Об’єднаних Арабських Еміратів. Робив, роблю й робитиму все, щоб наш народ міг захищатися, поки не відновить справедливість.
На українській землі та в Чорноморському регіоні. Це – наш фундаментальний інтерес. Це – наше виживання. Саме за виживання українського народу ми зараз і боремось. У цій війні, без будь-яких перебільшень, Вітчизняній війні проти Росії.
І зараз хочу зазначити ще кілька важливих речей.
Перше. Є ті, хто працює разом з усіма на оборону держави. На те, щоб Україна могла вибороти своє майбутнє. Ми цінуємо роботу кожної такої людини. А є ті, хто даремно витрачає час і працює тільки на те, щоб залишатись при посаді. Сьогодні я підписав перший указ про відкликання такої людини. Такого Посла України. З Марокко. Також повернуто посла з Грузії.
Попри всю повагу: не буде зброї, не буде санкцій, не буде обмежень для російського бізнесу – шукайте, будь ласка, іншу роботу.
Чекаю конкретних результатів найближчими днями від роботи наших представників у Латинській Америці, на Близькому Сході, у Південно-Східній Азії та країнах Африки.
Таких же результатів днями чекаю від військових аташе. Дипломатичний фронт – це один із ключових фронтів. І всі там мають працювати максимально ефективно на перемогу й на допомогу армії. Як кожен наш захисник на полі бою, так і кожен на дипломатичному фронті.
І друге. Вже традиційно сьогодні перед записом цього звернення за поданням Головнокомандувача підписав указ про відзначення державними нагородами наших військових. 122 захисники, з них 23 – посмертно.
Вічна пам’ять усім, хто загинув за Україну!
Вічна слава усім нашим героям!
Слава Україні
