Такого висновку дійшли учасники виїзної конференції «Чи здатна біоенергетика зробити Україну енергонезалежною?», організованої Держенергоефективності, Міненерго, Обухівською районною радою та Всеукраїнською енергетичною ресурсно-біотехнологічною академією «ВЕРБА» в м. Обухові на Київщині.
«У 2020 році ми сплатили 7,5 млрд доларів США за імпорт нафтопродуктів, газу та вугілля. З них лише за газ – близько 2 млрд доларів. Це величезні суми коштів, які могли б залишитися в нашій державі завдяки використанню біоенергетики. Максимальний потенціал заміщення газу за рахунок біоенергетики становить 37 млрд м3 у рік. Лише половини цього потенціалу достатньо, щоб відмовитися від імпорту газу, що склав 16 млрд м3 минулого року», – наголосив на можливостях подолати енергонезалежність Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності.
Під час заходу представники органів влади, громади, бізнесу, експерти та ЗМІ також ознайомилися із перевагами біоенергетичних проєктів, відвідавши два об’єкти.
Перший об’єкт – це науково-дослідна плантація з вирощування енергетичної верби поблизу Обухова. На 3 га вздовж дороги висаджено 45 тис. саджанців. Отриманий врожай – готова біомаса.
«Якщо ми будемо вирощувати енергетичні рослини хоча б на 1 млн га деградованих земель, то це дозволить замістити в еквіваленті до 5 млрд м3 газу в рік», – зауважив К.Гура.
Розповідаючи про переваги саме енергетичної верби, Леонід Мележик, керівник ТОВ «Енергетична верба», повідомив: «Якщо задіяти 30% маргінальних земель енергетичною вербою, то можна замістити 7 млрд м3 газу і заощаджувати 60 млрд грн в рік. Такі проєкти також дозволять створити 1 млн робочих місць».
Другий об’єкт – це твердопаливна котельня потужністю 2 МВт, яка працює на різних видах твердого біопалива та вже 6 років забезпечує теплом і гарячою водою Обухівську районну лікарню.
Тепло з біомаси є дешевшим, ніж тепло з газу. Тому завдяки котельні на біомасі місто щороку економить більше 600 тис. гривень. Про економічну вигоду котельні розповів голова Обухівської районної ради Антон Карманов.
Щоб мультиплікувати подібні проєкти по всій країні, Держенергоефективності з Міненерго та БАУ розробило низку законопроектів. Один з них – для покращення інвестиційної привабливості вирощування енергорослин.
Цю ініціативу підтримали народні депутати. Іван Шинкаренко зареєстрував у ВРУ відповідний законопроєкт, яким передбачається:
- визначити термін «енергетичні рослини»;
- спростити процедуру та подовжити строк оренди землі;
- зменшити максимальний розмір орендної плати до 5% від нормативної грошової оцінки;
- надавати в оренду малопродуктивні земельні ділянки без аукціону.
Крім цього, Держенергоефективності розробляє нову 5-річну програму, в рамках якої, окрім різних заходів, планується компенсувати частину відсотків на закладання плантацій енергетичних рослин.
Вигоду біоенергетики для сталого енергетичного та економічного розвитку також підтвердили народний депутат України Сергій Нагорняк, Голова Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха, док. с.-гос. наук Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України Михайло Гументик.
«За біоенергетикою – енергетична незалежність та економічний розвиток країни і кожної громади. Адже кожна гігакалорія теплової енергії, вироблена з газу, виводить кошти з країни, а кожна гігакалорія, згенерована з місцевих видів палива, – це інвестиція у власну економіку, створюючи нові робочі місця, збільшуючи надходження до бюджетів», – підсумував Юрій Шафаренко, заступник Голови Держенергоефективності.
З інформацією прес-служби Держенергоефективності
