Триває робота над Альбомом безбар’єрних рішень, який створюється в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів». Підготовка документу розпочалася з ретельного вивчення та фахового аналізу користувацького досвіду представників усіх груп, які зараз стикаються з незручностями під час пересування.
В першу чергу, вивчається досвід користування громадським простором представників груп з різним рівнем мобільності: людей з інвалідністю, батьків з дітьми до 6 років, громадян старшого віку, велосипедистів та інших. Їхні коментарі стануть фундаментом для розробки Альбому безбар’єрних рішень та зроблять його в майбутньому прикладним інструментом для використання у кожній громаді.
Під час обговорення, яке відбувається у форматі фокус-груп, визначено основні інфраструктурні елементи, які створюють для громадян найбільше бар’єрів для вільного пересування, а отже, потребують найбільшої уваги. Зокрема, учасники фокус-груп відзначали, що найбільші незручності для людей з дитячими візками та на кріслах колісних створюють бордюри, тротуари із запаркованими автомобілями, відсутність автоматичних розсувних дверей, а також відсутність пандусів, зокрема у старих житлових будинках, магазинах та громадських установах. Люди, які пересуваються велосипедами, зважали на недостатню кількість паркувальних майданчиків для цього виду транспорту, а також недосконалість правил дорожнього руху стосовно велосипедів, моноколіс та інших сучасних засобів пересування.
Під час обговорення відзначалося, що доступність громадського простору важлива не лише з огляду на те, що маломобільні групи населення мають отримати рівні з усіма можливості потрапити без сторонньої допомоги до будь-якого виду транспорту чи будівлі. Фізична безбар’єрність – це необхідна передумова для доступу таких людей до освіти, роботи, послуг, спілкування.
Якщо простір стане комфортним для людей з інвалідністю, осіб похилого віку, батьків з дітьми дошкільного віку, він буде комфортним і для всіх інших. Саме тому універсальність громадського простору вимірюється через призму комфортності та зручності для маломобільних груп. Такий підхід використовується в усьому світі. І в Україні також безбар’єрність має стати системною політикою і новою суспільною філософією. Створення універсального простору буде підґрунтям для формування нової культури відносин, де враховані потреби кожного і де комфортно всім.
«В основі створення безбар’єрного простору лежать принципи формування умов, в яких люди не будуть почувати себе непотрібними, в них не має складатися враження, що їх ігнорують чи не помічають. Тому ми відходимо від старої системи, в якій людина повинна пристосовуватися до існуючих стандартів і умов. Ми прагнемо до того, щоб будівлі, громадський транспорт, послуги були максимально адаптовані для всіх. Простір має бути універсальним. Наразі ми працюємо над цим питанням, зокрема, в межах роботи над «Альбомом безбар’єрних рішень», – зауважив Олексій Чернишов, Міністр розвитку громад та територій.
Альбом безбар’єрних рішень створюється в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів». Розробниками альбому виступає компанія Big City Lab спільно з Міністерством розвитку громад та територій України та громадською організацією «Безбар’єрність» за підтримки проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який виконує німецька урядова компанія «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH» за фінансування Урядів Німеччини та Швейцарії. Аналітичну підтримку етапу досліджень здійснює ГО «Урбанина».
За інформацією пресслужби Черкаської ОДА
