20.08.2020      391      0
 

ДО УВАГИ СІЛЬГОСПВИРОБНИКІВ КУКРУДЗИ!


На території Черкаської області зафіксовано випадки поширення небезпечного карантинного шкідника кукурудзи – західного кукурудзяного жука або діабротика(Diabrotica). 

Станом на 01.01.2020, карантинний режим запроваджено на площах 585 га (Звенигородський, Жашківський, Корсунь-Шевченківський, Уманський і Христинівський райони). Протягом 2020 року карантинного шкідника виявлено ще й на площах 400 га в Маньківського та на площах 255 га Городищенського районів.

Уперше виявлений в Україні 2001 року в Закарпатській області та протягом двох десятиріч швидко поширився країною. За інформацією Держпродспоживслужби України, наприкінці минулого року цей шкідник був виявлений у 610 господарствах усіх форм власності 15 областей, загальна площа зараження становила 123 200 га, кількість карантинних зон становила 306 од.

Шкодчинність західного кукурудзяного жука призводить до значних втрат врожаю та фінансових збитків.

Дорослі особини (мають довжину 4-6 мм, світле або жовте тіло з темними поздовжніми смугами на надкрилах) скелетизують листя, обгризають верхівки качанів та маточкові рильця. Пошкодження генеративних органів призводить до череззерниці та погіршення товарної якості зерна.

Личинки шкідника, які живляться та пошкоджують кореневу систему рослини, завдають найбільшої шкоди посівам. Молоді рослини в’януть та гинуть, а у дорослих стебло набуває характерного згину, деформуючись у “гусячу шию”. Пошкоджена кукурудза вилягає та легко висмикується із ґрунту.

У боротьбі зі шкідником можливо застосовувати наступні методи:

Дотримання сівозміни, що включає зернові (крім кукурудзи), багаторічні трави, конюшину, люцерну, просапні культури.

Оскільки західний кукурудзяний жук — шкідник-монофаг, вирощування кукурудзи як монокультури сприяє його розвитку та поширенню. Спеціалісти з Держпродспоживслужби рекомендують повертати кукурудзу на те саме поле не раніше, ніж через 3 роки. 

Обстеження посівів кукурудзи. Для контролю за розповсюдженням шкідника важливим є регулярний моніторинг посівів. Агрономам і фермерам особливу увагу варто приділяти територіям з високим ризиком появи цього шкідника – полям біля залізничних колій, аеропортів, а також тим, що знаходяться поблизу районів, уражених діабротикою.

Згідно з рекомендаціями фахівців – фітосанітарів спосіб та період обстеження посівів залежать від фази розвитку шкідника. Личинок намагаються виявляти у травні-червні оглядаючи кореневу систему ослаблених і полеглих рослин, дорослих комах – у період масового льоту в липні та серпні при огляді листків, волоті та качанів. Коріння та ґрунт біля таких рослин рекомендується відібрати для фітосанітарної експертизи.

Застосування пестицидів(відповідно до Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні) рекомендується у двох фазах розвитку шкідника – личинки та імаго. Також можливим є внесення в ґрунт при сівбі гранульованих препаратів проти личинок західного кукурудзяного жука. .Як повідомляє Держпродспоживслужба,

На території, де виявлений шкідник, згідно з вимогами статті 33 Закону України «Про карантин рослин» відповідною місцевою державною адміністрацією за поданням державних фіто санітарних інспекторів з карантину рослин запроваджується карантинний режим.

Відповідно до статті 34 указаного Закону, у карантинних зонах здійснюються спеціальні фітосанітарнізаходи: інспектування та фітосанітарна експертиза (аналізи) об’єктів регулювання; здійснення контролю за проведенням локалізації та ліквідації карантинних організмів особами; заборона вивезення з карантинних зон заражених карантинними організмами об’єктів регулювання; фумігація об’єктів регулювання у разі їх вивезення з карантинної зони у зону, вільну від регульованих шкідливих організмів; технічна переробка об’єктів регулювання, заражених карантинними організмами.

Рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти регулювання, заражені карантинними організмами, які неможливо знезаразити або направити на технічну переробку, підлягають знищенню в порядку, встановленому законом.

За інформацією Департаменту агропромислового розвитку ОДА.


Ваш комментарий

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *