У шкільній їдальні все починається задовго до того, як діти починають їсти.
Ще зранку тут кипить робота: готуються страви, накриваються столи, перевіряється меню. І все заради моменту, коли лунає дитяче: «А що сьогодні смачного?»
У Бобрицькому ліцеї Світлана Миколаївна Борисенко працює кухарем уже 30 років.
За цей час вона готувала для кількох поколінь дітей. І добре знає: найкраща оцінка її роботи – це щира реакція школяра.
«Коли чуєш: “Дякую! Ваша котлетка була така смачна”, – розумієш, що твоя праця не даремна», – говорить Світлана Миколаївна.
У Грищинецькому ліцеї кухню очолює Наталія Володимирівна Штанько – кухар-кондитер 4 розряду.
У її професійному доробку – робота в ресторані та спортивній школі в Польщі. Сьогодні цей досвід вона використовує для того, щоб щодня готувати для школярів смачні та повноцінні обіди.
І батьки це помічають.
«Приємно, що наші діти мають повноцінне харчування і турботу», – говорить Аліна Бугай, мама третьокласника.
У цьому і є справжня цінність реформи шкільного харчування, яка змінює не тільки меню та умови в їдальні, а й ставлення до дитячого обіду.
А за цими змінами щодня стоять люди, які знають свою справу і вкладають у неї частинку себе.
Бо найкращий відгук про роботу кухаря – це коли тарілка порожня, а дитина усміхається й каже: «Було смачно!»
