Шановні колеги!
Пані та панове!
Я вдячний за можливість узяти участь у цьому засіданні.
Відзначаючи той факт, що засідання відбувається на полях Генеральної Асамблеї ООН, я згадаю один із фундаментальних документів сучасної міжнародно-правової системи.
Це Загальна декларація прав людини. 30 статей про найнагальніші речі для кожної людини з мільярдів людей, які жили, живуть і ще житимуть на нашій планеті. Я процитую зараз статтю 25. «Кожна людина має право на такий життєвий рівень, включно з їжею, одягом, житлом, медичним доглядом та необхідним соціальним обслуговуванням, який є необхідним для підтримання здоров’я й добробуту її самої та її сім’ї, і право на забезпечення в разі безробіття, хвороби, інвалідності, вдівства, старості чи іншого випадку втрати засобів до існування через незалежні від неї обставини».
Це дуже важливе визначення – визначення права, а не привілею, права, а не фортуни, права, а не примхи клімату. Право на їжу. Право на захист від голоду. Право!
Україна вважає це право невід’ємним для всіх людей, для всіх країн. Кожна людина у світі має бути позбавлена голоду й навіть його загрози. Кожна країна у світі має бути надійно захищена від голоду.
А будь-яка держава, яка провокує голод, яка намагається зробити доступ до їжі якимось привілеєм, яка пробує поставити захист народів від голоду в залежність від усмішки фортуни чи милості якогось диктатора, – така держава має отримувати від світу найжорсткішу реакцію. Реакцію, як за застосування зброї масового ураження – хімічної, біологічної чи ядерної. Бо поширення голоду – це така ж аморальна й нелюдська зброя масового ураження, як поширення смертоносних бактерій чи радіації.
Це – позиція України. Це позиція нації, яка втратила мільйони людей унаслідок голодоморів. Тому ми особливо відчуваємо, що насправді означають слова «продовольча безпека». Що таке право на захист від голоду. Що таке право на їжу.
Відчуваємо, чому це не привілей, чому це не має бути випадковістю й чому кожен, хто руйнує це право, повинен отримати жорстку відповідь.
Тому ми докладаємо стільки зусиль, щоб відновити наш аграрний експорт. Це для нас питання не тільки економіки. Це питання базових цінностей і поваги до життя як такого.
За вісім місяців минулого року Україна експортувала майже 38 мільйонів тонн агропродукції. За вісім місяців цього року світовий ринок отримав уже майже на 10 мільйонів тонн менше.
Мінус 10 мільйонів тонн нашого агроекспорту – це плюс десятки мільйонів людей, що опинилися на межі голоду чи голодують. І це лише початкові наслідки російської блокади наших портів, російських намагань ракетними ударами завадити нам будувати нову логістику експорту й аморальної політичної гри з коливаннями продовольчих цін.
Росія повинна за це відповідати.
Навіщо їй це все було потрібно? Щоб нібито милостиво давати продовольство в обмін на суверенітет. В обмін на політичне підкорення. В обмін на уразливість. На уразливість багатьох африканських, азійських та європейських країн.
Ось чому Росія хоче зробити захист від голоду не правом, а привілеєм, їжу – не невід’ємним правом, а тим, що потрібно випрошувати.
Ми цього категорично не сприймаємо. Ми проти цього послідовно боремося. Навіть в умовах повномасштабної війни ми допомагаємо нашою агропродукцією тим, хто не може самостійно забезпечити себе нею. І я хочу запевнити ООН, що Україна й надалі буде гарантом Продовольчої програми ООН.
Зокрема, ми вже допомагаємо Сомалі та Ефіопії. Африка, Азія, Європа, Американський континент… Хоч би де було потрібне продовольство, ми готові експортувати й допомагати.
І ми закликаємо вас до солідарності.
Будьте солідарними з нами у притягненні Росії до відповідальності. Будьте солідарними з нами в тому, щоб гарантувати право будь-якої людини й будь-якої країни на захист від голоду, право на їжу.
Це право, а не привілей. Так має бути. Вірю, що ми з вами зможемо це гарантувати.
Я дякую пану Генеральному секретарю ООН Гутеррішу. Дякую Туреччині й Президенту Ердогану. Наша зернова експортна ініціатива працює стабільно. І я дякую всім українцям – кожному й кожній, хто перетворює нашу можливість гарантувати глобальну продовольчу безпеку на факт об’єктивної реальності.
Я дякую всім вам за підтримку та за увагу!
Слава Україні!
