Шановний голово Вілсоне!
Шановні члени Гельсінської комісії та всі захисники справедливості!
Передусім я хочу подякувати комісії та всім, хто допомагає їй у роботі, за організацію цього важливого слухання. Важливого не лише з погляду роботи самої комісії. І не лише з погляду нашої спільної мети, а саме – притягнення до відповідальності всіх російських воєнних злочинців. Ваша робота важлива також і як цінний сигнал усім людям світу. Зараз слухання відбуваються в тій же залі, де після Другої світової війни правосуддя допомагало закласти основи нового й довготривалого захисту життя та людських прав. У залі 600, місці проведення історичних нюрнберзьких процесів над нацистськими чиновниками, суддя Верховного суду США Роберт Г. Джексон виголосив свою знамениту вступну промову. І з одного боку – погана новина, що й тепер, через стільки років, людству доводиться повертатися до Нюрнберзьких принципів, щоб покарати нове масштабне російське зло, що йде стопами Гітлера. А з іншого боку – все ж добра новина, що є кому повернутися до тих принципів і здійснити правосуддя. Наша з вами єдність працює заради блага наших народів та всіх людей світу.
Спочатку порушуються права людини, потім спалахують війни. Це факт. І так само фактом має стати те, що реальне, чесне, надійне закінчення війни не може обійтися без повного відновлення справедливості для всіх тих людей, чиї права й життя були розбиті війною. Жодна війна не може бути по-справжньому завершена без притягнення до відповідальності тих головорізів, які розпалювали цю війну, вбивали й катували, депортували дітей і дорослих і які намагалися жорстоко загасити полум’я свободи та спротиву на окупованих територіях.
Немає такого злочину проти людяності й життя, який би ще не скоїла путінська Росія й ті, хто працює на її божевільного диктатора. Світ бачив спалені російською армією українські міста й села. Кожен у світі принаймні чув про масові вбивства, які неминуче йдуть за російським триколором по окупованій території. Неможливо змиритися з болем сімей, які були розділені путінською війною та депортацією українських дітей. Ми знаємо поіменно майже 20 тисяч дітей, які були депортовані. І це, ймовірно, лише частина більшої кількості – реально могли бути депортовані сотні тисяч дітей. Дітей, яких Росія відмовляється повертати до рідних і на батьківщину. Дітей, яких вчать ненавидіти свободу. І ми також не повинні забувати про мільйони українців, які виживають під російською окупацією, позбавлені навіть елементарних людських прав.
Пані та панове!
Хай на шляху правосуддя не буде перешкод! Так само як нацизм, має бути засуджена й путінська держава. Він сам ставить себе в один ряд із Гітлером, виправдовуючи його за Другу світову. Він намагається зіштовхнути весь вільний світ у такі ж страждання, які він приніс Україні та українцям. Різні народи об’єдналися, щоб допомогти зупинити агресію Росії. І я дякую кожному народові, кожному лідеру, усім політичним діячам світу, які допомагають захищати Україну. Ви справді на правильному боці історії. І водночас я закликаю всіх, хто має змогу прискорити настання реального миру. Миру, який звільнить усіх українців від російського панування на всій нашій землі. Миру, який так само, як і після Другої світової, базуватиметься на засудженні воєнних злочинців та їхньої ідеології. Мир, який забезпечить щасливе та безпечне життя для наступних поколінь. Ми можемо принести такий мир – разом, у єдності та з усією необхідною підтримкою.
І, звичайно, я хочу подякувати всім і кожному в Сполучених Штатах, хто цінує свободу так само, як і українці: пану Президенту Байдену та адміністрації, всім у Конгресі США, хто допомагає, і всім нашим партнерам по всьому світу. Дякуємо за вашу рішучість! Коли з’являється рішучість і перемагає справедливість, агресор зазнає поразки, а зло отримує покарання. Дія творить зміни.
Слава Україні!
« Предыдущая запись
