Нещодавно у Верховній Раді України народні депутати зареєстрували законопроєкт № 3613 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг», який викликав чималий інтерес у спільноти.
Тема погашення заборгованості населення за житлово-комунальні послуги виникла давно, але досі не мала моделі вирішення. Сьогодні ж є можливість розпочати роботу щодо врегулювання цього питання, враховуючи інтереси усіх сторін: держави – споживачів – підприємств.
– Питання щодо заборгованості населення за спожиті комунальні послуги є одним з тих непростих питань, які потрібно вирішувати у сфері житлово-комунального господарства. Адже воно напряму впливає на можливість функціонування підприємств галузі, надання ними якісних, життєво необхідних послуг, – наголошує заступник Міністра Наталія Хоцянівська.
За її словами, борги створюють нерівні умови для учасників ринку житлово-комунальних послуг та підвищують соціальну напругу в суспільстві, зокрема між споживачами, які добропорядно та своєчасно оплачують послуги та тими, які нехтують своїм обов’язком щодо оплати.
Законопроєктом № 3613 передбачено запровадження обов’язкової реструктуризації заборгованості населення терміном до 5 років при умові, що загальна сума платежів (поточних та платежів по погашенню реструктуризованої заборгованості) не повинна перевищувати 25% доходів для субсидіантів і 20% – для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги. На споживачів, які уклали договір про реструктуризацію заборгованості, поширюється діючий порядок нарахування субсидій на оплату житлово-комунальних послуг для оплати поточних платежів.
Також ним запроваджуються певні тимчасові обмеження до боржників з оплати за житлово-комунальні послуги. Зокрема, за рішенням суду може бути обмежено право виїзду за межі України, керування транспортними засобами, користування зброєю, полювання.
У разі не укладання договору реструктуризації та несплати поточних платежів, заборгованість, що утворилася станом на 01.10.2020, стягується за рішенням суду. За словами Наталії Хоцянівської, щойно зареєстрований законопроєкт вже встиг обрости міфами. Деякі з них вона розвінчала під час пресбрифінгу, який відбувся 23 червня в Мінрегіоні.
«Зокрема, перший міф, що за борги забиратимуть квартиру. Хочу зазначити, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі, якщо сума, яка підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (станом на 01.01.2020 це 94460 гривень), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється.
Другий популярний міф – обов’язково забиратимуть 50% заробітної плати. За рішенням суду може бути утримано 50%, але до суду можна і не доходити, а обмежитися договором реструктуризації.
Третій міф – у першу чергу постраждають малозабезпечені верстви населення. Не постраждають. Малозабезпечені верстви населення користуються субсидією. Крім того, законопроєкт передбачає наявність Комісій на місцевому рівні, де розбиратимуться з можливостями оплати послуг та погашенням боргів.
Реструктуризуватимуться надумані борги – ще одне твердження, що не відповідає дійсності. У разі незгоди з сумою боргу, споживач звертатиметься до Комісій на місцевому рівні, де розбиратимуться з питанням боргу. Крім того, якщо споживач впевнений у своїй правоті він може звернутися до суду у будь-який час.
Також не дійсна інформація, що заборона щодо виїзду за кордон, користування транспортними засобами та зброєю почне діяти одразу з прийняттям Закону», – повідомила Наталія Хоцянівська.
