Ми витримали вже 50 днів. 50 днів російського вторгнення, хоча окупанти відводили нам максимум п’ять. Ось так вони «знають нас». Ось так вони «дружать з реальністю».
Росія розпочала війну проти України не 24 лютого. Російські війська прийшли до нас ще у 2014 році. Вони захопили наш Крим. Вони перетворили його на одну велику військову базу. Вони зробили Чорне й Азовське моря одними з найбільш небезпечних морів на планеті. Вони розпочали страшну, безмежно цинічну війну на нашому Донбасі. Вони вбивали наших людей впродовж восьми років. 14 тисяч загиблих за цей час!
За 50 днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації вони показали, що саме Донбас для Росії – це головна мішень. Саме Донбас Росія хоче знищити насамперед. Саме Луганську й Донецьку області російські війська руйнують так, ніби хочуть, щоб від них залишилося тільки каміння. І щоб там не залишилося людей взагалі.
Я пригадую перший день вторгнення Російської Федерації. Я пригадую, що мені говорили 24 лютого. Зокрема й сильні світу цього. Мʼяко кажучи, ніхто не був упевнений у тому, що ми вистоїмо. Всі співчували. Багато хто радив полишити країну. Радили фактично здатися тиранії. Але й вони не знали нас. І вони не знали, наскільки українці сміливі, наскільки ми цінуємо свободу. Нашу можливість жити так, як цього хочемо саме ми. А не люди, які керують так, що їхня армія вперше в житті бачить унітази хіба що на окупованій території та краде додому навіть звичайну побутову техніку.
Окупанти відповідатимуть за все, що зробили в Україні. За все, що зробили проти українців. Вони відповідатимуть за Бучу, за Краматорськ, за Волноваху, за Охтирку. За Гостомель і Бородянку. За Ізюм, за Маріуполь і всі інші міста й громади України, які російська армія відкинула на 80 років назад. У той страшний час, про який усі й завжди у світі говорили: «Ніколи знову».
Я вдячний кожному з тих, хто підтримав нашу державу. Хто одразу запитав, чим допомогти. Хто став з нами спина до спини й допоміг отримати те, що необхідно для оборони нашої держави.
Ці 50 днів показали мені по-іншому багатьох світових лідерів. Різні держави. Я побачив велику щедрість у тих, хто й сам небагатий. Я побачив надзвичайну рішучість у тих, кого глобальні лідери зазвичай не сприймали серйозно. Я побачив, що демократичний світ справді має тих, чиєї волі достатньо для захисту свободи від нападу тиранії.
За 50 днів цієї війни Україна стала героєм для всього вільного світу. Для тих, хто має достатню сміливість, щоб називати речі своїми іменами. Для тих, хто не отруєний пропагандою. Ви всі стали героями. Всі українці і всі українки, які вистояли, які не здаються. І які переможуть. Які повернуть Україні мир.
Говорив сьогодні з нашою командою, яка братиме участь у міжнародних спортивних змаганнях «Ігри нескорених». Серед них і ветерани, і військовослужбовці – ті, хто захищає зараз нашу державу.
Підписав укази про нагородження тих, хто найбільше відзначився в захисті держави. 221 військовослужбовець Збройних Сил України, з них 34 – посмертно. І двоє службовців Держспецзвʼязку.
Звання Героя України присвоєно майору Кукурбі Олександру Васильовичу, начальнику розвідки штабу 299-ї бригади тактичної авіації Збройних Сил України. Завдяки його сміливим діям знищено десятки одиниць ворожої техніки й сотні окупантів.
