Українці! Українки!
Наші захисники й захисниці!
Завершується 36-й день нашої загальнодержавної оборони після восьми років війни на Донбасі. Навіть не віриться в це, але вже минув березень. Абсолютно непомітно!
Плин часу якось навіть не фіксується. Кожен день і кожна ніч для нас стали фактично однаковими. Одним і тим же днем, однією й тією ж ніччю.
І з одним завданням для всіх – захиститися, врятувати людей, стримати загарбників. Вигнати їх.
Увесь цей березень і п’ять днів лютого загарбники намагаються увірватися й закріпитися в нашому домі з різних сторін – із землі, з неба, з моря. Лізуть, летять, пливуть… У них стільки зла, стільки жаги до руйнування, що це нагадує не людей, а щось потойбічне. Якихось потвор, які спалюють і грабують, нападають і намагаються вбити. Якихось пекельних химер.
Але коли ти на своїй землі, тобі все допомагає. І сама земля, і річки, і кожна людина. Кожна, навіть та, від кого не очікував раніше. Ми витримали в рази більше, ніж думав ворог.
Вони говорили – три або пʼять днів. Вони думали, що їм цього вистачить, щоб захопити всю нашу державу. А вже 36. І ми стоїмо. І будемо боротися далі. До кінця. Стільки, скільки вистачить сил. Стільки, скільки буде можливостей. Щоб жодної потвори на нашій землі не залишилося. Щоб якщо химери (вказує на Будинок з химерами. – Ред.) – то рідні й добрі. Які нас захищають.
Впевнений, для кожного й кожної з вас надзвичайно приємно читати й дивитися новини про те, що українські міста поступово звільняються від окупантів.
І це так. Наші Збройні Сили, Національна поліція і Національна гвардія, розвідка – вони молодці. Абсолютна їм вдячність!
На північ від Києва, на Чернігівському напрямку, в Сумській області триває вигнання окупантів. Вони й самі усвідомлюють, що більше не витягують тієї інтенсивності бойових дій, яку могли забезпечувати в першій половині березня.
Але й ми повинні усвідомлювати те, що для російських військових – це частина їхньої тактики. Все це не просто так. Ми знаємо їхні задуми. Знаємо, що вони планують і що вони роблять. Знаємо, що вони забираються з тих напрямків, де ми їх бʼємо, щоб зосередитися на інших, дуже важливих. На тих, де нам може бути складно.
Тому дуже важливо для усіх проявляти стриманість. Стриманість в емоціях. Стриманість у переживаннях. Ми всі однаково хочемо перемоги. Всі однаково!
Але попереду будуть битви. Ще треба пройти дуже складний шлях, щоб ми отримали все те, чого прагнемо.
Звісно, кожен повинен як може мотивувати наших військових, один одного, підтримувати нашу оборону. Діти – «лайками». Батьки – теплим словом. Волонтери – допомогою. Народ і держава – усіма ресурсами й можливостями, які є в нас, які є в України.
Стриманість в емоціях, готовність до боротьби, поки не досягнемо перемоги, і належна мотивація для наших військових – це обов’язкові елементи.
Працюю на мотивацію для них і я. Щоденно. Як і кожен з нас.
Як завжди, перед записом звернення підписав указ про нагородження наших героїв. 136 військовослужбовців Збройних Сил України. Вдячний кожному і кожній!
І сьогодні ухвалене ще одне рішення. Щодо антигероїв. Зараз у мене немає часу займатися всіма зрадниками. Але поступово всі вони покарання отримають.
Тому вже більше не генерали екс-начальник Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Наумов Андрій Олегович та екс-начальник УСБУ в Херсонській області Криворучко Сергій Олександрович.
Ті військовослужбовці вищого офіцерського складу, яким щось завадило визначитися, де їхня Батьківщина, які порушують військову присягу, дану на вірність українському народу щодо захисту нашої держави, її свободи та незалежності, неодмінного будуть позбавлені, відповідно до статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вищих військових звань. Випадковим генералам з нами не по дорозі!
А справжнім героям зі Служби безпеки – така ж абсолютна подяка, як і кожному та кожній, хто щиро захищає нашу державу. Серед службовців героїв справді дуже багато. Дякуємо їм!
Ситуація на Південному напрямку та на Донбасі залишається вкрай складною.
Загарбники направляють свій хворий креатив на тимчасово окуповані райони Херсонської області. Намагаються організувати там якісь свої незрозумілі структури, намагаються придумати, як закріпити там свою присутність.
Звичайно, це для них безперспективно. Що більше вони будуть проявляти там свою активність, то серйознішими в підсумку будуть втрати самої Росії. Самих росіян. Бо хто ж іще заплатить за окупацію чужої землі?
Також на Донбасі, у Маріуполі, на Харківському напрямку російські війська накопичують потенціал для ударів. Потужних ударів. Будемо захищатися. Будемо робити все, що зможемо, щоб зупинити окупантів і очистити нашу землю від їхніх злих і безглуздих химер.
Звернувся сьогодні до парламентів держав – наших партнерів: Австралії, Нідерландів і Бельгії. Відчув повну підтримку. Чекаю на конкретні кроки. Закликав ще посилити санкції проти Росії. Тиснути на агресора потрібно доти, доки агресія не вичерпається.
Говорив про це також і з Президентом Європейської ради Шарлем Мішелем. Ми потребуємо більшої підтримки від наших партнерів – саме зараз. Коли російські військові зосереджують додаткові сили на окремих напрямках.
Окрім санкцій, предметно обговорили з Шарлем Мішелем економічну підтримку України, фінансування пріоритетних проектів. Динаміку нашого руху до повноправного членства в ЄС.
Санкційна політика була одним з предметів розмови керівника Офісу Президента Андрія Єрмака з Джейкобом Салліваном –радником Президента США з питань національної безпеки.
США запровадили новий пакет санкцій проти Росії. Ми вдячні. Він не дасть обходити чинні санкції – такі спроби ми вже фіксуємо. А також на обмеження роботи чутливих галузей російської економіки – її оборонного сектору.
Хай у Москві не забувають, що санкційна політика буде лише тривати і посилюватися. Поки немає миру – потрібні санкції. Поки Росія не почала вкладатися так само щиро в пошук миру, як вона вкладається у знищення нашої держави, санкції залишаться безальтернативними.
Провів також сьогодні розмову з Президентом Туреччини Ердоганом. Говорили дуже конкретно. Зокрема, про перспективи переговорів у Туреччині з Російською Федерацією. А також про створення дієвої системи гарантій для нашої держави. Про безпеку, якої ми потребували завжди і до реального забезпечення якої наблизились. Вдячний за готовність Туреччини стати гарантом безпеки для України.
І наостанок. І я, і урядовці вже говорили про те, що в державному сервісі «Дія» стартував прийом заявок на компенсацію за зруйновану нерухомість наших громадян. Держава поверне нашим людям усе, що зруйнували окупанти – будинки, квартири тощо.
За кілька днів подано вже 25 тисяч 491 заяву. Кількість мешканців у цих будинках і цих квартирах, які були зруйновані, за нашими підрахунками – 63 тисячі 471 людина. Але ж ми знаємо, що відновлювати треба більше. Значно більше.
Тож розповідайте всім, кому це потрібно, про таку державну програму. Важливу програму. Вже скоро можливість подавати заяви запрацює й офлайн, у ЦНАПах, у звичному для багатьох українців режимі.
Хай там що, ми всі маємо думати про майбутнє. Про те, якою Україна буде після цієї війни. Як ми з вами будемо жити. Бо це і є війна за наше майбутнє. Це війна за наше життя, у якій у нас є тільки один шлях – вибороти для України мир. Вибороти для України безпеку.
Слава усім нашим героям!
Слава Україні
