Головне управління ДПС у Черкаській області наводить актуальні питання – відповіді щодо впровадження програмних РРО у 2020 році.
1. Яка послідовність дій має бути здійснена cуб’єктjv господарювання для реєстрації програмного РРО?
Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – програмний РРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс).
Реєстрація програмного РРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення програмного РРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий програмний РРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмних РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями.
2. Чи можна заяву про реєстрацію програмного РРО подати через Єдине вікно подання електронної звітності?
Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602) може бути подана у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
3. Чи може один суб’єкт господарювання реєструвати та застосовувати програмні РРО наряду із класичними РРО?
Законодавчо не встановлено заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання програмних реєстраторів розрахункових операцій наряду із класичними реєстраторами розрахункових операцій.
4. Як пов’язуються між собою програмні РРО, господарські одиниці та касири?
Програмний РРО реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).
Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого програмного РРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано програмний РРО.
5. Чи може суб’єкт господарювання самостійно створити для себе програмний РРО та використовувати його у своїй діяльності?
Основними законодавчо встановленими вимогами для будь-якого програмного РРО є забезпечення виконання ним фіскальної функції через фіскальний сервер Державної податкової служби та обов’язкове включення програмного РРО до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Якщо фіскальні функції виконуються, то такий програмний РРО може застосовуватись суб’єктом господарювання для проведення розрахункових операцій не залежно від того, хто його виробник.
6. Що таке «офлайн-режим» для застосування програмного РРО?
Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», набирає чинності з 01.08.2020, встановлено, що на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером Державної податкової служби.
7. З якого часу здійснюється відлік 36 годин, дозволених для роботи програмного РРО в режимі офлайн?
Відлік часу, протягом якого програмний РРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення програмного РРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення програмного РРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером Державної податкової служби не було зареєстровано розрахункових документів в режимі онлайн-обміну.
8. Чи накладається електронна мітка часу на розрахункові документи, що створюються програмним РРО в режимі офлайн?
Під час роботи програмного РРО в період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером Державної податкової служби та за наявності інтернет зв’язку або мобільного інтернет зв’язку електронна позначка часу на розрахункові документи накладається надавачем електронних довірчих послуг.
9. Де контролюється час офлайн і як рахується?
Проектами нормативно-правових актів передбачено вимоги до програмних РРО, програмне рішення якого під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати контроль залишку часу протягом якого може тривати режим офлайн (36 годин підряд або 168 годин на місяць).
Час, протягом якого програмний РРО перебував у режимі офлайн, підраховується шляхом сумування таких періодів: від дати та часу, що зазначаються у повідомленні з відміткою «початок переведення програмного РРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн».
Від дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «початок переведення програмного РРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками на фіскальному сервері Державної податкової служби (далі – фіскальний сервер) не реєструвались на фіскальному сервері у режимі онлайн-обміну розрахункові документи, отримані від цього програмного РРО.
10. У який момент формується діапазон номерів для програмного реєстратора розрахункових операцій і яким чином він поповнюється?
Перша порція діапазону номерів (2000) видається під час реєстрації програмного РРО.
За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються програмним РРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року.
Щоразу після приймання фіскальним сервером Державної податкової служби від програмного РРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого програмного РРО формується наступна порція фіскальних номерів.
Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким програмним РРО) номерів.
11. У який момент списуються фіскальні номери із виданого фіскальним сервером ДПС діапазону номерів для відповідного програмного РРО?
Засобами фіскального сервера Державної податкової служби ведеться облік виданих діапазонів для програмного ПРРО із присвоєнням відповідного статусу фіскальним номерам: зарезервовані (видані але не направлені до фіскального сервера), використані (направлені до фіскального сервера та прийняті фіскальним сервером розрахункові документи із присвоєними фіскальними номерами із діапазону).
Фіскальний сервер формує та видає нові фіскальні номери на заміну використаним щоразу після приймання від програмного РРО пакета створених розрахункових документів із фіскальними номерами. Таким номерам присвоюється статус «використані».
12. Чи має право суб’єкт господарювання, який використовує програмний РРО, не отримувати діапазон фіскальних номерів?
Суб’єкт господарювання може не отримувати діапазон фіскальних номерів у разі, якщо ним приймається рішення не використовувати програмний РРО під час відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером Державної податкової служби та не проводити розрахункові операції у цей період.
13. Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?
Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним РРО програмного РРО.
Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.
14. Яким чином покупець зможе перевірити розрахунковий документ (чек), виданий програмним РРО, що працює в режимі офлайн?
У розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.
Перевірити наявність цього чеку в базі даних Державної податкової служби можливо через Електронний кабінет після завершення роботи програмного РРО в режимі офлайн та передачі ним чеку/чеків до фіскального сервера.
Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання програмного РРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена у Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер програмного РРО та про суб’єкта господарювання для програмного РРО якого зарезервовано фіскальні номери.
Про ці та інші питання застосування програмних РРО можна дізнатись в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України за посиланням http://zir.tax.gov.ua/
За інформацією сектору комунікацій Головного управління ДПС у Черкаській області.
