Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання, що передається переважно повітряно-крапельним шляхом. Проте можлива і передача через предмети побуту (посуд, іграшки). Коли дифтерійна бактерія потрапляє в дихальну систему людини, вона виробляє токсин, який блокує синтез білка в клітинах, у результаті виникають тяжкі функціональні та структурні зміни, інколи несумісні з життям.
Інфекція проявляється сильним отруєнням організму (інтоксикацією) й утворенням характерних плівок переважно на слизових оболонках верхніх дихальних шляхів, ураженням нервової та серцево-судинної систем. Ускладнення дифтерії: запалення серцевого м’яза (міокардит), множинне запалення нервів (поліневрит), паралічі, порушення зору (двоїння), ураження нирок. Проте дифтерія здатна і вбити.
Надійним захистом від дифтерії є вакцинація. Відповідно до Національного календаря, щеплення від цієї хвороби роблять 2, 4, 6 18 місяців, у 6 і 16 років. Проте вакцинуватися від неї треба не лише дітям, а й дорослим — раз на 10 років: у 26, 36, 46 і далі. Це допоможе вашій імунній системі мати надійний захист.
- Дітям до 6-річного віку роблять щеплення цільноклітинною вакциною проти кашлюку, дифтерії та правцю (АКДП);
- Дітям в 6 років — АДП (анатоксин дифтерійно-правцевий);
- Дорослі для профілактики дифтерії та правця можуть отримати вакцину із зменшеним вмістом антигена АДП-м.
У 2020 році кожен другий дорослий не зробив необхідного щеплення від дифтерії. У 2021 році станом на 1 листопада від дифтерії вакцинувалися лише 37,9 % дорослих.