Формування, встановлення та застосування тарифів на комунальні послуги (постачання та розподіл природного газу, електричної енергії, теплової енергії, гарячої води, централізоване водопостачання та водовідведення, поводження з побутовими відходами) здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.
Виконавці цих послуг здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво та надання комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.
На сьогодні, повноваження щодо встановлення тарифів на послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення розподілено між Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) і органами місцевого самоврядування.
НКРЕКП встановлює тарифи тим суб’єктам природних монополій та суб’єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких вона здійснює.
Для решти суб’єктів господарювання, які не підпадають під сферу регулювання НКРЕКП, тарифи на теплову енергію та комунальні послуги встановлюються органами місцевого самоврядування.
Рішення про встановлення тарифів на комунальні послуги може прийматися лише уповноваженими органами.
Перед прийняттям цього рішення має відбутись інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів з обґрунтуванням такої необхідності. Відповідна процедура визначена Порядком, затвердженим наказом Мінрегіону України.
Законами України „Про ціни і ціноутворення“, „Про державне регулювання у сферах комунальних послуг“ передбачено, що НКРЕКП та органи місцевого самоврядування зобов’язані встановлювати тарифи на комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Тобто ціна повинна забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво і постачання послуг відповідно до технічних нормативів і стандартів.
Державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін в Україні здійснюється Держпродспоживслужбою.
Зниження тарифів на комунальні послуги можна розглядати лише за умови зниження основних складових цих тарифів – вартості природного газу (у тарифах на послуги з теплопостачання витрати на природний газ займають близько 60%) та вартості електричної енергії (у тарифах на послуги з водопостачання та водовідведення витрати на електроенергію займають 30%).
У разі, якщо ціна природного газу в опалювальному сезоні 2020/2021 рр. буде на рівні середньої ціни (4048,5 грн/тис.м3), що діяла у минулому періоді, то з’явиться можливість зменшити тарифи на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.
В умовах функціонування ринку природного газу його вартість для підприємств теплопостачання змінюється щомісяця. У минулому опалювальному сезоні ціна природного газу коливалася від 2897,0 грн/тис.м3. (у квітні 2020 року) до 4899,0 грн/тис.м3 (у листопаді 2019 року).
Крім того, на вартість житлово-комунальних послуг впливають і інші економічні чинники, які не залежать від підприємств, що надають ці послуги, а саме: підвищення ціни на матеріали, запасні частини, паливно-мастильні матеріали, зростання рівня мінімальної заробітної плати, вартість електричної енергії та інше.
Отже, тарифна політика в житлово-комунальному господарстві безпосередньо залежить від: цінової політики в паливно-енергетичному комплексі, в його енергоефективності; своєчасному прийнятті рішень органами місцевого самоврядування; у господарському підході до модернізації самих комунальних підприємств.
За інформацією пресслужби Черкаської обласної державної адміністрації.
