Вже п’ять років у Корсунь-Шевченківському на місцевому радіо здійснює свою діяльність аматорський колектив «Театр перед мікрофоном», який діє при Корсунь-Шевченківському районному будинку культури. У своїх передачах вони грають сучасні та класичні вистави. За 2020 рік «На хвилі Корсуня» вийшло 192 трансляції.«Ми пам’ятаємо, що ще в дитинстві ми слухали такі передачі і з нетерпінням чекали їх. Адже не завжди і не у всіх була можливість відвідати столичні театри, одеський, львівський чи в Черкасах. А вистави по радіо і були для нас тим острівцем духовності, який формував наші смаки, давав можливість познайомитися з класикою. Тож і чекали з нетерпінням нових вистав так, як чекають сьогодні наші корсунці вистав аматорського колективу «Театр перед мікрофоном», – зазначають учасники колективу.Режисер та очільник театру, Заслужений працівник культури України Михайло Костянтинович Волков, розповідає як народилася ідея створити передачу «Театр перед мікрофоном».За його словами, все почалося з тих монологів, які йому довелось проголошувати у виставах та на святах, приурочених видатним подіям. Він виступав у образі Ярослава Мудрого, Богдана Хмельницького, Тараса Шевченка, Павла Чубинського. Потім захотілося передати свій талант іншим і принагідно створити культурний проєкт.«Я працював 28 років заввідділом культури і не раз очолював журі різних літературних конкурсів, чув як читають різні твори. Тож і залучив тих, хто хотів відкрити в собі нову грань нерозтраченого таланту. Якщо комусь здається, що підготувати радіовиставу просто, то він дуже помиляється. Адже треба не просто прочитати текст, до цього готуватись. Ознайомитися з текстом вдома, вникнути в роль, пройнятись нею, щоб міг слухач сказати «Вірю». А на репетиціях вже спільно обробляти кожне слово, кожну репліку», – зазначив Михайло Волков.І звичайно ж, режисеру доводилося працювати над тим, щоб тексти звучали чітко, ясно, зрозуміло, бо головний інструмент актора «Театру перед мікрофоном» – це його голос та інтонація.
А почалося все з літературно-музичної композиції – реквієму «Пливе кача», яка присвячена героям Небесної сотні та воїнам на сході України. Вистава створена за творами Володимира Метелиці, Світлани Демиденко, Анастасії Вовчанівської, Любові Каракай, українського православного молитовника. А прозвучала у виконанні Тетяни Колісник та Михайла Волкова.Колектив уже створив 35 вистав і кожна з них вирізняється оригінальністю та неповторністю.«Театр перед мікрофоном» поставив такі вистави: «Пливе кача», «Ми – незборимий народ», «Молитва», «День правди»», «Узурпатор. Майдан на крові», «Останній правитель династії Києвичів», «Посвята», «Я скучив за тобою, Україно», «Свою Україну любіть», «Об’єднайтесь і в Україні спорудіть державу правди і закону, «На Корсунь. За волю, за честь, за життя, за народ»Схильні актори і до постановок класиків. Вони відтворили образи героїв «Кайдашевої сім`ї» І.Нечуя-Левицького, «Наталки Полтавки» І.Котляревського, «На перші гулі» С.Васильченка, «По ревізії» Марка Кропивницького, «За сиротою», «Бог з калитою».Також у своїх композиціях Михайло Вовков використовує твори талановитих земляків: Василя Бур`яна, Станіслава Двірняка, Володимира Метелиці, Анни Савранської, Бориса Кириченка, Любові Каракай, Івана Пруса.– Із задоволенням прослухав радіовистави за повістю І.С.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім`я» та І.П.Котляревського «Наталка Полтавка» у виконанні аматорського театрального радіо. Дуже приємно, що актори на чолі з керівником звернулися до нашої безцінної класики. Зрозуміло, що за допомогою лише самого голосу набагато складніше відтворити динаміку художніх творів. Проте актори вдало перевтілювалися в образи героїв. Слухач знову відчув атмосферу українського менталітету завдяки хорошій грі акторів, – ділиться враженням від вистав Андрій Хаврусь, завідувач музею І.С.Нечуя-Левицького, смт Стеблів.
За інформацією Управління культури та охорони культурної спадщини облдержадміністрації
