Ключове – не зашкодити. Який алгоритм дій для родин зниклих безвісти захисників і захисниць, куди й коли звертатися. Про це в деталях розповіла представниця Центрального регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Анна Донець на брифінгу в медіацентрі ОВА.
Як вона пояснила, у випадку, коли з частини повідомляють, що боєць на завданні, його не обліковано як загиблого чи полоненого – варто зберігати спокій.
– Якщо зв’язку немає тривалий час, але військова частина не підтверджує статус зниклого, полоненого чи загиблого – не потрібно робити публічні заяви чи поширювати фото в соцмережах, – наголосила Анна Донець. – Це може зашкодити. Краще дочекатися офіційної інформації.
Якщо з військової частини повідомляють про зникнення безвісти за особливих обставин, опісля формують відповідний наказ. Це дає підстави для офіційного сповіщення родини. Такий статус означає, що особа могла зникнути внаслідок бойових дій, потрапити в полон або загинути, але достовірних підтверджень поки немає.
– Близькі родичі мають право звернутися до ТЦК та СП із запитом на отримання витягу з наказу про зникнення, – зауважила представниця Центрального регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Анна Донець. – Також необхідно подати заяву до поліції про розшук. Важливо вказати всі деталі: місце перебування, особливі прикмети, речі, які були з особою. Родич також має здати біологічний зразок для встановлення ДНК.
Після звернення до поліції слід отримати витяг з ЄРДР. Дані про особу вносяться до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Далі родині потрібно зареєструватися в особистому кабінеті Координаційного штабу та надати всю доступну інформацію про зниклого захисника. Там також можна отримати онлайн-консультації.
– Якщо є підозра, що захисник у полоні, слід звернутись до Національного інформаційного бюро (тел. 16-48), Об’єднаного центру при СБУ або надіслати запит через особистий кабінет на сайті Координаційного штабу, – поточнила Анна Донець. – Можна також звернутись до Міжнародного комітету Червоного Хреста або Робочої групи ООН із питань насильницьких зникнень.
Рекомендують також вести записи про всі звернення, відповіді та події, пов’язані з пошуком. За потреби Координаційний штаб надає психологічну та юридичну підтримку.
Детальніше – у відео.
