Україна – в ТОП-10 країн Європи за поширеністю булінгу серед школярів 11–15 років. З розвитком сучасних інформаційних технологій, засобів зв’язку, інтернету та соцмереж з’явився і такий вид насильства, як кібербулінг – приниження чи цькування за допомогою мобільних телефонів та інших гаджетів. Діти та підлітки часто викладають на своїх сторінках в соцмережах особисту інформацію, яка може бути використана агресором в цілях залякування. Та, на жаль, ще далеко не всі батьки знають про кібербулінг і методи захисту від нього.
Начальник юстиції Черкащини Олександр Свіренюк розповів про прояви кібербулінгу. Зокрема, це можуть бути:
- залякування за допомогою повідомлень (погрози, образи);
- розсилка фотографій в інтернеті (реальних або перероблених за допомогою фотошопу);
- поширення чуток через соціальні мережі;
- крадіжка паролів соціальних мереж або даних входу в систему для поширення шкідливої інформації;
- шантаж;
- виманювання інтимних фотографій;
- образливі коментарі.
«Або ж агресор може прикинутися вашою дитиною, створивши профіль з її ім’ям і фото, а потім писати через нього образливу інформацію, розсилати повідомлення однокласникам та інше», – додав Олександр Свіренюк.
Також він наголосив, що якщо дитина постраждала від цькування, її шантажують, обіцяють всім розіслати її особисті фотографії або погрожують – ні в якому разі не можна звинувачувати і сварити дитину. Не потрібно залякувати дітей фразами: «Якщо щось подібне станеться – отримаєш у мене!». Ніяких: «Сам винен!».
«Дітям і без того часто страшно або соромно розповісти дорослим про ситуації, які сталися з ними. Адже раптом сваритимуть? Раптом розчаруються? Раптом не пробачать? Через такі ситуації кібербулінг може вилитися у відвертий шантаж. Адже зловмисник знає: дитина змушена буде робити все, аби батьки / школа / інші нічого не дізналися», – зазначив очільник юстиції.
За його словами аби вберегти дитину від кібербулінгу необхідно:
- Налагодити із дитиною дружні стосунки, щоб вона не боялась розповісти все те, що з нею відбувається. Проте, і забувати про батьківський контроль не варто!
- Пояснити, що є речі, про які не говорять зі сторонніми: прізвище, номер телефону, адреса, місце та час роботи батьків, відвідування школи та гуртків – мають бути збережені у секреті.
- Навчити критично ставитися до інформації в інтернеті. Не все, що написано в мережі – правда.
- Розповісти про правила поведінки в мережі. В інтернеті діти мають бути такі самі, як і в реальності, зокрема, треба виховувати у дітей повагу до себе та співрозмовників.
Небезпека кібербулінгу підсилюється анонімністю, можливістю фальшувати інформацію, мати величезну аудиторію одночасно, тероризуванням жертви будь-де і будь-коли.
За юридичною консультацією слід звертатися до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України.
Якщо дитині необхідна психологічна допомога – слід звернутися на Національну дитячу “гарячу лінію” для дітей і батьків за номером 116 111 (для дзвінків з мобільного).
За інформацією Головного територіального управління юстиції в Черкаській області.